Головна » Статті » Рецензии на фильмы
Рецензия на фильм «Двадцать одно» / 21

Гра на гроші: дубль другий

Схоже, голлівудські режисери цікавляться лише одним - як заробити якомога більше грошей. Тож глядачі не мають особливого вибору – доводиться змиритися з ситуацією і чекати наступного шедевру.

Картина режисера Роберта Лукетича «Двадцять один» - саме така стрічка, що розповідає як краще заробити цілу купу грошей. Це черговий фільм про те, як група розумних студентів спустошує «золоті» запаси казино.

Сценарій написано на основі нового бестселера американського журналіста Бена Мезрича, який, використовуючи удосконалену систему підрахунку карт у блек-джеку, зумів виграти неймовірну суму, про що й написав у своєму творі. Щойно бестселер вийшов, режисер Роберт Лукетич отримав право на зйомку, вирішивши на хвилі загального піднесення непогано заробити.

Так народилася стрічка «Двадцять один», яка за 10 днів прокату таки встигла зібрати 47 млн доларів.

Це чергова стрічка про Лас-Вегас і всі його можливості: гра в карти, неймовірні суми виграшу, розваги, непростий вибір: друзі або нове захоплення, усе як в «Останньому казино». Якщо не зважати на те, що схожий фільм уже знято, можна, щоправда, з деякими застереженнями дивитися цей, захоплюватися розвитком сюжету та грою головних героїв. Тут є строга ієрархія - це головний герой, а це героїня, це їхні друзі, а це вороги, а це - усі інші. На відміну від «Останнього казино», в якому головним героєм були група картярів.

Сюжет, звичайно, непоганий. Головний герой – Бен Кемпбел, дуже здібний учень, який прагне вступити у Гарвард, отримати стипендію. Проблема у тому, що, крім нього, таких розумних претендентів на стипендію аж 72, а здобуде її лише хтось один. Аби випередити інших, головному героєві потрібно розказати викладачу якусь неймовірну історію зі свого життя, яка б найбільше заінтригувала гарвардського професора.

Звісно, у головного героя немає таких спогадів, адже все своє життя він лише те й робив, що вчився і працював, аби мати змогу вчитися. Тому коли Кемпбелу трапляється нагода заробити 300 тисяч доларів, необхідних для вступу, він вирішує ризикнути.

Один із його викладачів вирішує взяти студента до своєї команди картярів-рахівників. Тепер герою потрібно навчитися рахувати гру в блек-джек, розважатися зі своїми новими друзями по казино, спати у шикарних готельних номерах, ввечері відпочивати на модних дискотеках, словом, пірнути у безтурботне життя. Адже завдяки зв’язкам викладача-професора, йому більше не потрібно вчитися - свої відмінні оцінки він отримує без проблем.

І це б тривало безконечно довго, адже грошей ніколи не буває багато, якби їх не упіймав у казино начальник охорони, якби головний герой не пересварився із своїм вчителем, який вирішив його провчити, прибравши собі до рук усі гроші бідного студента, які він переховував у своїй кімнаті в гуртожитку. Справжній математичний геній, а от як сховати гроші, не знав, тож втратив їх.

Отож, Бен Кемпбел залишився без грошей, без диплому, без відмінних оцінок і без друзів. Але у житті головного героя не буває програшних ситуацій, тож невдачу він перетворив на користь: пообіцявши викладачу зіграти востаннє, він його видав начальнику охорони казино, за що отримав диплом, гроші і вступив у Гарвард - викладачу, який приймав іспит, сподобалася його лас-вегаська історія. Отож, хепі енд: герой помирився із друзями, знайшов дівчину, отримав стипендію і право інколи відвідувати казино, коли йому бракне грошей.

Технічно картина виконана майстерно, не викликає застережень гра головних героїв. Варто було б, звісно, додати динаміки та інтриги сюжету, проте назагал дивитися можна.

Категорія: Рецензии на фильмы | Додав: BUMER_______(UA) (25.01.2012)
Переглядів: 255 | Теги: Двадцать одно | Рейтинг: 0.0/0